Патогенетические механизмы и клинические аспекты действия термостабильного эндотоксина кишечной микрофлоры (обзор литературы)

Журнал «Здоровье ребенка» 4 (39) 2012

Патогенетические механизмы и клинические аспекты действия термостабильного эндотоксина кишечной микрофлоры (обзор литературы)

Антиендотоксинові системи захисту й детоксикації включають як клітинні, так і гуморальні фактори.

Експериментально показано, що гранулоцити можуть зв’язувати ендотоксин (ЕТ) за допомогою ­Fc-опосередкованого механізму (за рахунок антитіл класу IgG, фіксованих на мембранних Fc-рецепторах гранулоцитів), що супроводжується нейтралізацією і виведенням ЕТ з організму без ініціації викиду цитокінів, шляхом активізації фагоцитозу [1]. Важливу роль у захисті організму від ЕТ відіграють ліпопротеїди високої питомої щільності, сполучення яких з ЕТ приводить до значного зниження його токсичності й пірогенності [2, 3]. Результати наукових робіт, проведених в останні роки, свідчать про здатність гострофазних білків, ­зокрема СРБ, зв’язувати й нейтралізувати прозапальні властивості ЕТ [4, 5]. Однак найбільш виражену ендотоксин-нейтралізуючу активніст мають антитіла.

Відомо, що в пуповинній крові новонароджених визначаються материнські антитіла до ЕТ класу IgG, які вважаються одним із факторів забезпечення адаптації дитини до умов позаутробного життя [6].

У міру заселення кишечника новонародженого мікрофлорою спостерігається зростання антиендотоксинових IgG, які, відзначаючись високою специфічністю й діючи через активацію комплементу, опсонізацію та активацію фагоцитозу, є важливим компонентом імунітету [7, 8].

Антитіла класу IgМ є слабоспецифічними, але можуть одночасно зв’язувати п’ять молекул антигена, що веде до утворення великих імунних комплексів та сприяє більш швидкому виведенню антигенів із циркуляції, запобігаючи можливості їх прикріплення до клітин та ініціації патологічного процесу. Сироватковий IgА також здатний знешкоджувати мікроби і токсини, що циркулюють у крові, однак дія його слабша, ніж секреторного IgА [9].

Найбільш високою нейтралізуючою активністю відзначаються антитіла різних класів до О-ланцюгів ліпополісахариду. Однак широка варіабельність О-ланцюгів у грамнегативних бактерій знижує ймовірність зустрічі О-специфічних антитіл і відповідних ЕТ, тому більш універсальною активністю відзначаються антитіла до глибоких детермінант R-кора ліпополісахариду, а саме до Re-гліколіпіду [8].

Низький вміст антиендотоксинових антитіл у сироватці крові ряд авторів пов’язує із ризиком розвитку тяжких генералізованих інфекцій.

Так, у дітей, хворих на тяжкий сепсис, викликаний грамнегативною флорою, був знижений рівень специфічних анти-ЕТ-IgМ, а при гнійно-деструктивних пневмоніях різної етіології розвивався дисбаланс у системі антитіл, що проявляється зниженням анти-ЕТ-IgG і гіперекспресією анти-ЕТ-IgМ [10–12].

Результати наших попередніх досліджень виявили розвиток ендотоксинемії, пов’язаної з підвищеним проникненням ендотоксину з кишечника в системний кровотік, у дітей, хворих на бактеріальні ангіни, скарлатину й гнійні менінгіти [13]. Отже, напруженість антиендотоксинового імунітету має суттєве значення при перебігу не тільки грамнегативних, а й грампозитивних інфекцій у дітей, що визначає актуальність досліджень у цій галузі.

Метою даного дослідження стало вивчення стану гуморального антиендотоксинового імунітету у дітей, хворих на бактеріальні ангіни і скарлатину, залежно від рівня ЕТ в сироватці крові.

Матеріал і методи дослідження

Обстежено 90 хворих віком від 2 до 6 років, які перебували на лікуванні в КРУ «Дитяча інфекційна клінічна лікарня» м. Сімферополя за період з 2005 по 2008 рр.

Усі обстежені діти були розподілені на 4 групи.

У 1-шу групу ввійшли 34 хворі на бактеріальну ангіну середнього ступеня тяжкості; у 2-гу групу — 29 дітей із тяжкою формою ангіни; 3-тю групу становили 15 хворих із середньотяжкою формою скарлатини; в 4-ту групу увійшли 12 хворих із тяжкою формою скарлатини, причому тяжкість була зумовлена розвитком бактеріальних ускладнень (синуситу, лімфаденіту, отиту, паратонзиліту) і метаболічними розладами. При бактеріологічному дослідженні мазків із ротоглотки у хворих із ангінами виявлені такі мікроорганізми: Str.pyogenes, Str.pneumoniae, Str.viridans, S.aureus. Матеріалом для імунологічного дослідження служила периферична кров, яка забиралась у гострому періоді захворювання (при надходженні в стаціонар і на 2-гу — 3-тю добу перебування) та перед випискою із стаціонару.

Групу порівняння становили 25 здорових дітей віком від 2 до 6 років.

Рівень антиендотоксинових антитіл (анти-ЕТ-IgА, анти-ЕТ-IgМ, анти-ЕТ-IgG) визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу за протоколами, розробленими в лабораторії клінічної імунології ЦНДЛ Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського [14, 15]. Як антиген використовували комерційний препарат ЕТ Escherichia coli K235 (Sigma Chem. Co., США). Кількісний вміст антитіл виражали в умовних одиницях оптичної щільності (ум.од.опт.щільн.)

Визначення кількісного вмісту ендотоксину в сироватці крові хворих здійснювали методом хромогенного аналізу за кінцевою точкою, після змішування ЛАЛ-реактиву EndosafeR Endochrome з досліджуваним зразком вимірювали жовте забарвлення, що з’явилось у реакційні суміші, за допомогою спектрофотометра при довжині хвилі 405–410 нм [16].

Інтенсивність забарвлення була прямо пропорційна вмісту ендотоксину в зразку. Концентрацію ендотоксину визначали за калібрувальною кривою, а результат виражали в міжнародних одиницях ендотоксину/мл (МЕО/мл).

Оскільки дослідження ЕТ проводилось у дітей, хворих на інфекційні захворювання, викликані грампозитивними збудниками, що підтверджувалось бактеріологічними методами, кишкове походження виявленого в сироватці крові ЕТ не викликало сумніву.

Результати досліджень та їх обговорення

Аналіз результатів дослідження (табл.

1) показав, що рівень сироваткового анти-ЕТ-IgА при надходженні в стаціонар у хворих всіх груп перевищував показник здорових дітей у середньому в 1,4–1,8 раза (р < 0,01; р  0,2), а у хворих із тяжкими формами хоча й підвищувався незначно, але вірогідно не відрізнявся від фізіологічного. При виписці зі стаціонару рівень анти-ЕТ-IgМ перевищував норму в середньому в 1,3–1,5 раза у хворих на скарлатину і тяжкі форми ангін (р < 0,01; р < 0,001; р 

Источник: http://www.mif-ua.com/archive/article/30017

Роль эндотоксина в развитии гнойно-септических заболеваний и методы его выявления в крови | русанова | альманах клинической медицины

Патогенетические механизмы и клинические аспекты действия термостабильного эндотоксина кишечной микрофлоры (обзор литературы)

1. Аниховская И.А., Опарина О.Н., Яковлева М.М. Кишечный эндотоксин как универсальный фактор адаптации и патогенеза общего адаптационного синдрома // Физиол. человека. 2006. №2. С.57-62.

2. Бондаренко В.М., Лиходед В.Г., Яковлев М.Ю. Определение эндотоксина грамотрицательных бактерий в крови человека // Микробиология. 2002. №2. С.83-89.

3. Лиходед В.Г., Аниховская И.А., Аполлонин А.В. и др. Fc-зависимое связывание эндотоксинов грамотрицательных бактерий полиморфноядерными лейкоцитами крови человека // Журн. микробиол. 1996. №6. С.76-79.

4. Русанова Е.В., Лопатин А.Ф. Микробиологические аспекты диагностики сепсиса // Клин. лаб. диагн. 2013. №9. С.59.

5. Ситников А.Г., Травина Л.А., Багирова В.Л. ЛАЛ-тест. Современные подходы к определению пирогенности. М., 1997. 96 с.

6. Таболин В.А., Яковлев М.Ю., Ильина А.Я. и др. Патогенетические механизмы и клинические аспекты действия термостабильного эндотоксина кишечной микрофлоры (обзор): http://www.rmj.ru/articles_524.htm.

7. Яковлев М.Ю. Элементы эндотоксиновой теории физиологии и патологии человека // Физиол. человека. 2003. №4. С.154-165.
8. Cohen J. The detection and interpretation of endotoxemia. Intens // Care Med. 2000. V.26 (Suppl. 1). P.51-56.

9. Dehus O., Hartung T., Hermann C.J. Endotoxin evaluation of eleven lipopolysaccharides by whole blood assay does not always correlate with Limulus amebocyte lysate assay // Endotoxin Res. 2006. V.12, No.3. P.171-180.

10. Fink M.P., Mythen M.G. The role of gut-de rived endotoxin in the pathogenesis of multi ple organ dysfunction // Endo-toxin in Health and Disease / ed. H. Brade et al. N.Y. – Basel, 1999. P.855-864.

11. Hurley J.C. Endotoxemia: methods of detec tion and clinical correlates // Clin. Microbiol. Rev. 1995. No.8. P.268-292.

12. Ketchum P.A., Parsonnet J., Stotts L.S. et al. Utilization of a chromogenic Limulus amebocyte lysate blood assay in a multi-center study of sepsis // J. Endotox. Res. 1997. No.4. P.9-16.

13. Novitsky T.J. Limulus amebocyte lysate (LAL) detection of endotoxin in human blood // J. Endotox. Res. 1994. No.1. P.253-263.

14. Pedron Т., Girard R., Kosma P. et al. Preparation and binding specifity of a monoclonal antibody recognizing-3-deoxy-D-manno-2-octulosonic acid (KDO) in lipopolysaccharides of Re chemotype // Hibridoma. 1992. No.11. P.765-777.

15. Rybka J., Gamian A. Determination of endotoxin by the measurement of the acetylated methyl glycoside derivative of KDO with gas-liquid chromatography-mass spectrometry // J. Microbiol. Methods. 2006. V.64, No.2. P.171-184.

1. Аниховская И.А., Опарина О.Н., Яковлева М.М. Кишечный эндотоксин как универсальный фактор адаптации и патогенеза общего адаптационного синдрома // Физиол. человека. 2006. №2. С.57-62.

2. Бондаренко В.М., Лиходед В.Г., Яковлев М.Ю. Определение эндотоксина грамотрицательных бактерий в крови человека // Микробиология. 2002. №2. С.83-89.

3. Лиходед В.Г., Аниховская И.А., Аполлонин А.В. и др. Fc-зависимое связывание эндотоксинов грамотрицательных бактерий полиморфноядерными лейкоцитами крови человека // Журн. микробиол. 1996. №6. С.76-79.

4. Русанова Е.В., Лопатин А.Ф. Микробиологические аспекты диагностики сепсиса // Клин. лаб. диагн. 2013. №9. С.59.

5. Ситников А.Г., Травина Л.А., Багирова В.Л. ЛАЛ-тест. Современные подходы к определению пирогенности. М., 1997. 96 с.

6. Таболин В.А., Яковлев М.Ю., Ильина А.Я. и др. Патогенетические механизмы и клинические аспекты действия термостабильного эндотоксина кишечной микрофлоры (обзор): http://www.rmj.ru/articles_524.htm.

7. Яковлев М.Ю. Элементы эндотоксиновой теории физиологии и патологии человека // Физиол. человека. 2003. №4. С.154-165.
8. Cohen J. The detection and interpretation of endotoxemia. Intens // Care Med. 2000. V.26 (Suppl. 1). P.51-56.

9. Dehus O., Hartung T., Hermann C.J. Endotoxin evaluation of eleven lipopolysaccharides by whole blood assay does not always correlate with Limulus amebocyte lysate assay // Endotoxin Res. 2006. V.12, No.3. P.171-180.

10. Fink M.P., Mythen M.G. The role of gut-de rived endotoxin in the pathogenesis of multi ple organ dysfunction // Endo-toxin in Health and Disease / ed. H. Brade et al. N.Y. – Basel, 1999. P.855-864.

11. Hurley J.C. Endotoxemia: methods of detec tion and clinical correlates // Clin. Microbiol. Rev. 1995. No.8. P.268-292.

12. Ketchum P.A., Parsonnet J., Stotts L.S. et al. Utilization of a chromogenic Limulus amebocyte lysate blood assay in a multi-center study of sepsis // J. Endotox. Res. 1997. No.4. P.9-16.

13. Novitsky T.J. Limulus amebocyte lysate (LAL) detection of endotoxin in human blood // J. Endotox. Res. 1994. No.1. P.253-263.

14. Pedron Т., Girard R., Kosma P. et al. Preparation and binding specifity of a monoclonal antibody recognizing-3-deoxy-D-manno-2-octulosonic acid (KDO) in lipopolysaccharides of Re chemotype // Hibridoma. 1992. No.11. P.765-777.

15. Rybka J., Gamian A. Determination of endotoxin by the measurement of the acetylated methyl glycoside derivative of KDO with gas-liquid chromatography-mass spectrometry // J. Microbiol. Methods. 2006. V.64, No.2. P.171-184.

Page 3

Выйти из полноэкранного режима Полноэкранный режим

Для цитирования: Русанова Е.В., Ниязматов А.Г., Протас И.М. РОЛЬ ЭНДОТОКСИНА В РАЗВИТИИ ГНОЙНО-СЕПТИЧЕСКИХ ЗАБОЛЕВАНИЙ И МЕТОДЫ ЕГО ВЫЯВЛЕНИЯ В КРОВИ. Альманах клинической медицины. 2013;(29):70-73. https://doi.org/10.18786/2072-0505-2013-29-70-73

For citation: Rusanova E.V., Niyazmatov A.G., Protas I.M. THE ROLE OF ENDOTOXIN IN DEVELOPMENT OF SUPPURATIVE-SEPTIC DISEASES AND METHODS OF ENDOTOXIN LEVEL DETERMINATION IN BLOOD. Almanac of Clinical Medicine. 2013;(29):70-73. (In Russ.) https://doi.org/10.18786/2072-0505-2013-29-70-73

167

  • Обратные ссылки не определены.

Контент доступен под лицензией Creative Commons Attribution 4.0 License. ISSN 2072-0505 (Print)ISSN 2587-9294 (Online)

Page 4

https://doi.org/10.18786/2072-0505-2013-29

Посмотреть или загрузить весь выпуск PDF

ОЦЕНКА ОСТАТОЧНОЙ ОПУХОЛИ У БОЛЬНЫХ С МНОЖЕСТВЕННОЙ МИЕЛОМОЙ НА ОСНОВАНИИ АНАЛИЗА СВОБОДНЫХ ЛЕГКИХ ЦЕПЕЙ ИММУНОГЛОБУЛИНОВ СЫВОРОТКИ КРОВИ PDF (Rus)
Т. А. Митина, А. К. Голенков, А. Ю. Барышников, А. В. Караулов, Е. В. Трифонова, Ю. Б. Черных, Е. В. Катаева, Т. Д. Луцкая, Л. Л. Высоцкая, Г. А. Дудина, С. Г. Захаров, А. М. Фомин, Н. В. Любимова, И. Н. Когарко33-37

Контент доступен под лицензией Creative Commons Attribution 4.0 License. ISSN 2072-0505 (Print)ISSN 2587-9294 (Online)

Источник: https://www.almclinmed.ru/jour/article/view/35

Терапия » Роль эндотоксина кишечной микробиоты в патогенезе атеросклероза

Патогенетические механизмы и клинические аспекты действия термостабильного эндотоксина кишечной микрофлоры (обзор литературы)

Ю.В. Конев, Л.Б. Лазебник

ГБОУ ВПО «Московский государственный медико-стоматологический университет им. А.И. Евдокимова», кафедра поликлинической терапии, г. Москва

Современные данные о процессах, лежащих в основе атерогенеза, свидетельствуют о значительной роли эндотоксина кишечной микрофлоры в развитии сосудистых поражений.

В работе обобщены материалы литературы и результаты собственных исследований о путях проникновения и участии липополисахарида (эндотоксина) грамотрицательных бактерий в инициировании и прогрессировании атеросклероза.

Эндотоксин может активировать все клетки, принимающие участие в формировании атеросклеротических бляшек, вызывать трансформацию макрофагов интимы артерий в пенистые клетки, индуцировать повреждения эндотелия и гиперлипидемию. Лучшее понимание механизмов образования атеросклеротических изменений может помочь в разработке новых вариантов лечения и профилактики заболевания.

https://www.youtube.com/watch?v=T_tysKNdjkE

Ключевые слова: эндотоксин, кишечная микрофлора, атерогенез, атеросклероз Полный текст статьи доступен
в “Библиотеке Врача”

  1. Лазебник Л.Б., Кузнецов О.О., Конев Ю.В. Ишемическая болезнь сердца у пожилых. М.: Анахарсис, 2003:287 с.
  2. Бондаренко В.М. Молекулярно-генетические и молекулярно-биологические исследования родов Bifidobacterium и Lactobacillus.

    Вестник академии медицинских наук. 2006;1:18–23.

  3. Арутюнов Г.П., Кафская Л.И., Былова Н.А. Качественные и количественные показатели микрофлоры толстого кишечника при различных классах хронической сердечной недостаточности. Сердечная недостаточность. 2005;5:176–80.
  4. Яковлев М.Ю. Системная эндотоксинемия в физиологии и патологии человека: Автореф. дисс. … д-ра мед.

    наук. М.: Институт морфологии человека РАМН, 1993:55 с.

  5. Яковлев М.Ю., Лиходед В.Г., Аниховская И.А., Конев Ю.В., Пермяков Н.К. Эндотоксининдуцированные повреждения эндотелия. Архив патологии. 1996;2:3–9.
  6. Stoll L.L., Denning G.M., Weintraub N.L. Potential role of endotoxin as a proinflammatory mediator of atherosclerosis. Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol.

    2004;24(12):2227–36.

  7. Лиходед В.Г., Бондаренко В.М. Микробный фактор и Toll-подобные рецепторы в патогенезе атеросклероза Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 2009;6:107–12.
  8. Matsuhashi N., Yoshioka T. Endotoxin-free dialysate improves response to erythropoietin in hemodialysis patients. Nephron. 2002;92(3):601–4.
  9. Yakovlev M.Y.

    Elements of endotoxin theory of human physiology and pathology: systemic endotoxinemia, endotoxin aggression and endotoxin insufficiency. J. Endotoxin Research. 2000;6(2):120–5.

  10. Westphal O., Luderitz O., Bister F. Uber die extartion von bacterien mit phenol. Z. Naturforsch. Teil B7. 1952:148–55.
  11. Конев Ю.В., Лазебник Л.Б., Яковлев М.Ю.

    Антибиотико-ассоциированный дисбиоз у лиц пожилого и старческого возраста. Клиническая геронтология. 2001;4:7–12.

  12. Яковлев М.Ю. «Эндотоксиновая агрессия» как предболезнь или универсальный фактор патогенеза заболеваний человека и животных. Успехи современной биологии. 2003;23(1):31–40.
  13. Яковлев М.Ю. Элементы эндотоксиновой теории физиологии и патологии человека.

    Физиология человека. 2003;29(4):154–65.

  14. Fujita T., Imai T., Anazawa S. Influence of modest endotoxemia on postoperative antithrombin deficiency and circulating secretory immunoglobulin a levels. Ann. Surg. 2003;238(2):258–63.
  15. Norata G.D., Garlaschelli K., Ongari M., Raselli S. Grigore L., Benvenuto F., Maggi F.M., Catapano A.L.

    Effect of the Toll- receptor 4 (TLR-4) variants on intima-media thickness and monocyte-derived macrophage response to LPS. P. J. Intern. Med. 2009;258(1):21–7.

  16. Bolke E., Orth K., Jehle P.M., Schwarz A., Steinbach G., Schleich S., Ulmer C., Storck M., Hannekum A.

    Enteral application of an immunoglobulin-enriched colostrum milk preparation for reducing endotoxin translocation and acute phase response in patients undergoing coronary bypass surgery-a randomized placebo-controlled pilot trial. Wien Klin. Wochenschr. 2002;114(21–22):923–8.

  17. Padillo F.J., Muntane J., Montero J.L., Briceno J., Mino G., Solorzano G., Sitges-Serra A.

    , Pera-Madrazo C. Effect of internal biliary drainage on plasma levels of endotoxin, cytokines, and C-reactive protein in patients with obstructive jaundice. World J. Surg. 2002;26(11):1328–32.

  18. Maury E., Blanchard H.S., Chauvin P., Guglielminotti J., Alzieu M., Guidet B., Offenstadt G.

    Circulating endotoxin and antiendotoxin antibodies during severe sepsis and septic shock. J. Crit. Care. 2003;18(2):115–20.

  19. Салахов И.М., Ипатов А.И., Конев Ю.В., Яковлев М.Ю. Современные аспекты патогенеза эндотоксинового шока. Успехи современной биологии. 1998;1:33–49.
  20. Конев Ю.В., Лазебник Л.Б. Метаболизмэндотоксина в организме и его роль в процессах инволюции.

    Клиническая геронтология. 2009;15(1):39–46.

  21. Морозов И.А., Лысиков Ю.А. Всасывание и секреция в тонкой кишке (субмикроскопические аспекты). М., 1988:224 с.
  22. Конев Ю.В. Эндотоксин (ЛПС) и атеросклероз. Экспер. клин. гастроэнтерол. 2011;11:24–32.
  23. Stock J. Gut microbiota: an environmental risk factor for cardiovascular disease. Atherosclerosis.

    2013;229(2):440–2.

  24. Diaz M.N., Fvei B., Vita J.A., Centeno C. Antioxidants and atherosclerotic heart disease. N. Engl. J. Med. 1997;337(6):408–16.
  25. Fong I.W., Chin B., Viira T., Fong M.W., Jang D., Mahoni J. Rabbit model for Chlamydia pneumoniae infection. J. Clin. Microbiol. 1997;35:48–52.
  26. Godzik K., O'Brien E.R., Wang S.W., Kuo C.C.

    In vitro susceptibility of human vascular cells to infection with Chlamydia pneumoniae. J. Clin. Microbiol. 1995;33:2411–4.

  27. Penn M.S., Rangaswamy S., Saidel G.M., Chisolm G.M. Macromolecular transport in the arterial intima: comparison of chronic and acute injuries. Am. J. Physiol. 1997;272(4 Pt 2):H1560–70.
  28. Морозов И.А.

    Везикулярный внутриклеточный транспорт в органах пищеварения. Мембранная везикула – универсальный механизм функционального транспорта. Экспер. клин. гастроэнтерол. 2015;2:3–15.

  29. Wiedermann C.J., Kiechl S., Schratzberger P., Dunzendorfer S., Weiss G., Willeit J. The role of immune activation in endotoxin-induced atherogenesis. J. Endotoxin. Res. 2001;7(4):322–6.

  30. Бондаренко В.М., Рябиченко Е.В., Веткова Л.Г Молекулярные аспекты повреждающего действия бактериальных липополисахаридов. Журн. микробиол. 2004;3:98–105.
  31. McCarron R.M., Wang L., Siren A.L., Spatz M. Adhesion molecules on normotensive and hypertensive rat brain endothelial cells. Proc. Soc. Exp. Biol. Med. 1994;205(3):257–62.
  32. Suzuki K., Koyama T.

    , Kobayashi S., Kobayashi K., Inagaki K., Abe Y., Kuriyama K., Shiba K. Novel method for detection of ex vivo tumor necrosis factor alpha production by monocytes. J. Clin. Lab. Anal. 2002;16(6):273–8.

  33. Yumoto H., Chou H.H., Takahashi Y., Davey M., Gibson F.C. 3rd, Genco C.A.

    Sensitization of human aortic endothelial cells to lipopolysaccharide via regulation of Toll- receptor 4 by bacterial fimbria-dependent invasion. Infect. Immun. 2005;73(12):8050–9.

  34. Wiedermann C.J., Kiechl S., Schratzberger P., Dunzendorfer S., Weiss G., Willeit J. The role of immune activation in endotoxin-induced atherogenesis. J. Endotoxin. Res. 2001;7(4):322–6.

  35. Funk J., Feingold K., Moser A., Grunfeld C. Lipopolysaccharide stimulation of RAW 264.7 macrophages induces lipid accumulation and foam cell formation. Atherosclerosis. 1993;98(1):67–82.
  36. Лиходед В.Г., Ющук Н.Д., Яковлев М.Ю. Роль эндотоксина грамотрицательных бактерий в инфекционной и неинфекционной патологии. Архив патологии. 1996;2:8 13.
  37. Лазебник Л.Б., Конев Ю.В. Микробиота толстой кишки и составляющие метаболического синдрома. Экспер. клин. гастроэнтерол. 2014;5:4–10.

Об авторах / Для корреспонденции

Конев Юрий Владимирович, д.м.н., профессор, зав. учебной частью кафедры поликлинической терапии ГБОУ ВПО «Московский государственный медико-стоматологический университет им. А.И. Евдокимова». Адрес: 127473, г. Москва, ул. Делегатская, д. 20, стр.1. Телефон: (499) 553-68-06.

E-mail: ukonev@rambler.ru

Лазебник Леонид Борисович, д.м.н., профессор, кафедра поликлинической терапии ГБОУ ВПО «Московский государственный медико-стоматологический университет им. А.И. Евдокимова». Адрес: 127473, г. Москва, ул. Делегатская, д. 20, стр.1.

Телефон: (499) 553-68-06

Источник: https://therapy-journal.ru/ru/archive/article/31785

Поделиться:
Нет комментариев

    Добавить комментарий

    Ваш e-mail не будет опубликован. Все поля обязательны для заполнения.